Гормональні порушення фертильності можна вилікувати. Терапія зазвичай передбачає використання препаратів, що містять необхідні гормони. Їх дають у таблетках або ін’єкціях. Гормональне лікування має тривати щонайменше кілька місяців. Протягом цього періоду необхідно кілька разів здавати аналізи, щоб перевірити, чи має терапія ефект. У більшості пар гормональне лікування є успішним, що призводить до народження дитини їхньої мрії.

Фахівці стверджують, що 30-40% випадків безпліддя спричинені гормональними порушеннями. Ендокринна система жінки відповідає, серед іншого, за правильне функціонування яєчників і секрецію речовин, необхідних для імплантації ембріона і збереження вагітності. Проблеми з належним функціонуванням ендокринної системи виникають у жінок різного віку. Тому аналізи на гормони є першим кроком у діагностиці жіночого безпліддя.

Основна гормональна діагностика базується на оцінці рівнів наступних гормонів:

• ФСГ (фолікулотропний гормон) і ЛГ (лютеїнізуючий гормон) – це гормони, що виробляються гіпофізом. Їх функція – стимулювати дозрівання яйцеклітини і розвиток жовтого тіла, необхідного для збереження вагітності.
• Естрадіол – цей гормон регулює менструальний цикл у жінок і розвиток їхніх статевих органів. Його достатній рівень визначає збереження вагітності.
• Прогестерон – основна функція цього гормону полягає в підготовці слизових оболонок до прийому ембріона і збереження вагітності. Його неналежна концентрація може призвести до порушень овуляції та збою в роботі яєчників.
• Пролактин – цей гормон стимулює жовте тіло виробляти прогестерон. Його надлишок називається гіперпролактинемією.
• ТТГ (тиреотропний гормон) – дефіцит цього гормону призводить до гіпотиреозу. Це стан, який проявляється в порушеннях менструального циклу, що призводить до розладів овуляції.
• АМГ (антимюллерів гормон) – це показник оваріального резерву жінки. Чим нижчий оваріальний резерв, тим нижчі наші шанси завагітніти. У здорових жінок рівень АМГ повинен знижуватися з віком. Цей тест також може бути використаний для діагностики таких станів, як синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) або передчасна оваріальна недостатність.

Серед найпоширеніших гормональних проблем, що спричиняють безпліддя або зниження фертильності у жінки, є такі:

• Порушення овуляції – без овуляції запліднення неможливе. Вона повинна відбуватися кожного менструального циклу, зокрема, за 14 днів до очікуваної менструації. На жаль, це відбувається не завжди. Порушення овуляції можуть мати різні причини. Найчастіше вони викликані синдромом полікістозу яєчників і захворюваннями щитовидної залози. Ця проблема зачіпає так багато жінок, що проблеми з овуляцією є найбільш часто діагностованим гормональним розладом фертильності.
• Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – одне з найбільш часто діагностованих захворювань в репродуктивній ендокринології. При цьому захворюванні яєчники жінки виробляють яйцеклітини, але вони не потрапляють у маткову трубу. Внаслідок цього овуляція не відбувається кожного менструального циклу, що дуже ускладнює можливість завагітніти.
• Гіперпролактинемія, або підвищений рівень пролактину. Серед іншого, цей стан призводить до порушень менструального циклу, відсутності овуляції та недостатності жовтого тіла.
• Гіпотиреоз – це стан, який проявляється в порушенні менструального циклу, що призводить до порушення овуляції.
• Передчасне припинення функції яєчників/низький оваріальний резерв – це стан, спричинений низькою кількістю оваріальних фолікулів. Це призводить до порушення менструального циклу, який у більшості випадків є овуляторним.
• Гіпофізарна недостатність – гіпофіз є залозою, яка виробляє гормони, що впливають на фертильність (пролактин, ЛГ, ФСГ). Його недостатність може значно знизити концентрацію цих гормонів, що призводить до проблем із зачаттям.
• Гіпоандрогенний синдром – стан, спричинений занадто високим рівнем андрогенів. Він призводить до порушень менструального циклу та проблем з овуляцією.

Гормони у чоловіків відповідають за сперматогенез, тобто процес утворення і дозрівання чоловічих репродуктивних клітин – сперматозоїдів. Гормональний дисбаланс зазвичай є наслідком збою в роботі гіпоталамо-гіпофізарної системи, яка регулює секрецію яєчками гормонів, важливих для вироблення сперматозоїдів.

Причиною ендокринних розладів у чоловіків можуть бути:

• Порушення секреції гонадотропіну, гормону, що відповідає за стимуляцію синтезу тестостерону та вироблення сперматозоїдів.
• Порушення вироблення гіпофізом достатньої кількості лютеїнізуючого гормону (ЛГ), відповідального за вироблення тестостерону, і фолікулотропного гормону (ФСГ), відповідального за сперматогенез. Низький рівень ЛГ і ФСГ призводить до зупинки розвитку сперматозоїдів, а також до поступового зникнення сперматозоїдів у яєчках.
• Клітини Лейдіга, які виробляють тестостерон, не реагують на присутність лютеїнізуючого гормону.
• Інші руйнівники чоловічих статевих гормонів.

Ці проблеми можуть призвести до таких розладів, як

• Гіперпролактинемія, тобто підвищена концентрація пролактину в крові чоловіка. Це гормон, що виробляється гіпофізом. Гіперпролактинемія у чоловіків може викликати вторинну недостатність яєчок, що призводить до зниження вироблення сперми, еректильної дисфункції та зниження лібідо.
• Гіпотиреоз, викликаний дефіцитом гормону ТТГ. Цей стан знижує якість сперми та погіршує ерекцію. Це одне з найпоширеніших гормональних порушень фертильності у чоловіків.
• Вроджена гіперплазія надниркових залоз – органів, які виробляють гормони, що відповідають за нормальне функціонування організму (кортизол, альдостерон, андрогени). Цей стан призводить до зменшення кількості та зниження рухливості сперматозоїдів у чоловічій спермі.

Гормональний дисбаланс у чоловіків часто є причиною зниження фертильності або безпліддя у чоловіків. Тому важливо виявити порушення на ранній стадії, до того, як зміни стануть незворотними, наприклад, коли сперматозоїди атрофуються до початку лікування.