In vitro

Екстракорпоральне запліднення – це створення ембріона в неприродних умовах, в склі, але із забезпеченням всієї мімікрії, тобто схожості всіх станів, які відбуваються в природних умовах. Найпоширеніший метод злиття сперматозоїда з яйцеклітиною відомий як ІКСІ, або під великим збільшенням – ІМСІ. У лабораторії це робиться в судинах, у відповідних речовинах, які імітують природні умови, з якими ооцит зіткнеться в репродуктивному тракті пацієнтки в матковій трубі, а пізніше в матці. Сперматозоїд також забезпечується таким середовищем, в якому він відчуває себе так, ніби він знаходиться на природних шляхах.

Насамперед, лікар збере анамнез, проведе гінекологічний огляд та ультразвукове дослідження. Він також ознайомиться з вашою попередньою історією хвороби. Завжди рекомендується принести з собою результати всіх попередніх обстежень на перший прийом. На основі зібраної інформації лікар оцінить стан вашого здоров’я, запропонує варіанти лікування і, за необхідності, призначить додаткові діагностичні дослідження. Це також час, коли пацієнти можуть задавати питання, тому варто заздалегідь підготуватися до першого візиту, наприклад, записати всі питання, які у вас виникли, на папері. Під час прийому лікар задасть такі питання, як дата останньої менструації, регулярність і тривалість циклів, курс лікування, який ви проходили до цього часу. Крім того, вас можуть запитати, чи є в сім’ї члени з безпліддям (батьки, брати і сестри, бабусі і дідусі), а також про будь-які захворювання, перенесені в дитинстві або в даний час. Під час візиту також можуть бути поставлені питання про методи контрацепції, які ви використовували до цього часу, спосіб життя, лібідо та процес статевого дозрівання.

Не існує універсального набору аналізів, які слід здати перед першим візитом до клініки з лікування безпліддя. Для того, щоб пацієнти отримали максимальну користь від візиту, а лікар зміг зібрати якомога більше інформації про стан здоров’я пацієнтів вже на цьому етапі, жінці рекомендується здати базові лабораторні аналізи, тобто загальний аналіз крові, гормональні аналізи ТТГ, АМГ і пролактин. Чоловік, з іншого боку, повинен надати результати базового дослідження сперми щодо рухливості та фізико-хімічних показників сперматозоїдів. Крім того, варто дослідити морфологію і життєздатність сперматозоїдів, а також наявність антиспермальних антитіл і активних лейкоцитів.

У випадку жінки показаннями до ЕКЗ можуть бути гормональні порушення, непрохідність маткових труб, низький оваріальний резерв, ендометріоз, ідіопатичне безпліддя (з невідомої причини). У випадку з чоловіками показаннями до ЕКЗ є переважно низькі показники спермограми – недостатня кількість сперматозоїдів, занадто низька рухливість, вади розвитку.

Так! Сьогодні в розпорядженні клінік з лікування безпліддя є низка інструментів і методик, які дозволяють зробити екстракорпоральне запліднення більш ефективним. До них, в першу чергу, відносяться

• IMSI (Intracytoplasmic Morphologically Selected Sperm Injection – інтрацитоплазматична морфологічно відібрана ін’єкція сперматозоїдів) – метод екстракорпорального запліднення, що передбачає внутрішньоцитоплазматичну ін’єкцію морфологічно і якісно відібраних сперматозоїдів. Це досягається завдяки використанню оптичного мікроскопа з цифровою доріжкою зображення, що дозволяє аналізувати сперматозоїди на екрані монітора при 6000-кратному збільшенні. Для порівняння, ICSI пропонує можливість 400-кратного збільшення. Метод IMSI збільшує шанси на успіх процедури екстракорпорального запліднення та збереження вагітності. Крім того, технологія знижує частоту викиднів у пацієнтів, у партнерів яких діагностовано тератозооспермію.

• Асистованийхетчинг (АХ) – це процедура, яка передбачає розріз прозорої оболонки ембріона безпосередньо перед перенесенням в порожнину матки. Це полегшує ембріону вихід з оболонки, яка його оточує. Таким чином, АГ збільшує шанси на правильну імплантацію ембріона.

• MSOME (Motile Sperm Organelle Morphology Examination) – це дослідження морфології рухливих сперматозоїдів. Проводиться під великим мікроскопічним збільшенням (6000-8000-кратним). Це дозволяє точно оцінити внутрішньоклітинні структури сперматозоїдів. Використання сперматозоїдів, відібраних методом MSOME, для екстракорпорального запліднення збільшує шанси настання вагітності.

• Передімплантаційна діагностика – PGT (передімплантаційне генетичне тестування) передбачає оцінку ембріона на наявність генетичних аномалій. Дослідження проводяться на клітинах, взятих з ембріонів, створених під час процедури ЕКЗ, до того, як жінка завагітніє. Раннє виявлення дефектів і перенесення здорових ембріонів знижує ризик репродуктивної невдачі і народження дитини з генетичним дефектом.

• EmbryoGlue – середовище, що характеризується високим вмістом гіалуронату. Він також багатий на всі поживні речовини, необхідні для правильного розвитку ембріона. Завдяки високому вмісту гіалуронату EmbryoGlue створює оптимальні умови під час перенесення ембріонів. Використання цієї технології збільшує частоту імплантації ембріона і кількість отриманих вагітностей.

• EmbryoGen – спеціалізоване живильне середовище, збагачене фактором росту GM-CSF (гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор). GM-CSF виробляється в епітелії, що вистилає маткові труби і матку, а також в яєчниках під впливом естрогену. Його дефіцит може бути шкідливим для ембріонального розвитку. Забезпечуючи адекватний рівень ГМ-КСФ, EmbryoGen впливає на поділ клітин та оптимальний розвиток ембріона.

• Система моніторингу ембріонів Primo Vision Time Lapse дає можливість безперервно спостерігати за розвитком ембріонів, не виймаючи їх з інкубатора. Це, в свою чергу, захищає їх від шкідливих зовнішніх впливів. Спеціально розроблений цифровий мікроскоп, розміщений в інкубаторі, фотографує ембріон з частотою кожні 5 хвилин. Потім із сотень знімків створюється відео його розвитку. Це надзвичайно важливо для вибору найбільш перспективного ембріона для перенесення.

Яйцеклітина, яку лікар під час пункції передає в ембріологічну лабораторію, повинна бути очищена від так званої кумулюсної хмари, тобто маси клітин гранульози. Така клітина, для того, щоб злитися зі сперматозоїдом, повинна бути зрілою. Коли вона має чітко видиме тільце, струнку прозору оболонку, якщо простір навколо плазматичної мембрани добре сформований і ми не маємо там жодних гранул чи вакуолей, то така клітина готова до запліднення.

Сперму, після того, як її здають у спеціальній кімнаті, потрібно обробити. Ми можемо її обробити. Ми можемо видалити з неї різні структури, які заважатимуть успішному заплідненню. Ми також можемо відсортувати сперму. Робимо це за допомогою магніту – спеціального пристрою, який діє як такий технічний “лабіринт”. Після розбризкування сперматозоїди потрапляють у таку спеціальну лунку, звідки їх потім забирає ембріолог. Якщо сперматозоїд виявився правильним, перед заплідненням відбувається запліднення.

При оцінці сперми ми хочемо визначити, чи має сперматозоїд добре сформовану голівку, чи має він добре сформовану акросому, чи є його рух прогресивним. Якщо зі сперматозоїдом щось не так, ми шукаємо причини такого стану. Ми прагнемо відібрати найкращі сперматозоїди, здатні до запліднення.

В ембріологічній лабораторії ми отримуємо сперму нашого партнера з відділення андрології, а від лікаря – готові до очищення ооцити, і, якщо вони зрілі та належної якості, ми можемо з’єднати їх з чоловічими гаметами в стерильних умовах, у відповідному середовищі, in vitro. Ми очікуємо, що протягом декількох годин сформуються дві специфічні структури, які називаються чоловічим і жіночим пренуклеусами, і утвориться зигота. Після того, як вона досягне стадії бластоцисти, вона готова до імплантації. Ми можемо ввести її в порожнину матки пацієнтки і буквально за кілька годин очікувати на успішний розвиток вагітності.

Після перенесення слід уникати надмірних фізичних навантажень і статевих контактів, які спричиняють спазми. Також слід уникати гарячих ванн.

Під час перенесення рекомендується переносити в матку лише один ембріон. В обґрунтованих випадках можливе перенесення двох ембріонів – наприклад, якщо жінка старша 35 років і, відповідно, має менше шансів на імплантацію ембріона або після невдалих спроб запліднення in vitro. Рекомендуючи перенесення одного ембріона, клініка керується в першу чергу благополуччям пацієнтки і прагне забезпечити майбутній дитині найкращі умови для розвитку. Перенесення більшої кількості ембріонів пов’язане з імовірністю настання багатоплідної вагітності – двійні, трійні, четвірки. А кожна така вагітність означає більший ризик ускладнень. Звичайно, всі ембріони, що залишилися в результаті процедури ЕКЗ, вітрифікуються (заморожуються) і використовуються в наступних вагітностях.

Розморожування ембріонів відбувається в середньому за 2 години до запланованого перенесення.

Якщо немає протипоказань від лікаря, наступне перенесення може відбутися вже в наступному циклі.

Так, це можливо. Вся процедура починається з вилучення яйцеклітини/сперматозоїда. Пацієнт (реципієнт) отримує ооцити, взяті від анонімного донора. Донорські ооцити запліднюються в лабораторних умовах (in vitro) спермою партнера реципієнта або, аналогічно, спермою анонімного донора. Отриманий ембріон потім переноситься в порожнину матки жінки-реципієнта. Показаннями до проведення екстракорпорального запліднення донорськими ооцитами є низький оваріальний резерв, стан після видалення обох яєчників, хіміотерапії, передчасне припинення функції яєчників.

Щоб стати донором клітин, потрібно відповідати декільком умовам

• бути не молодше 18 і не старше 35 років
• мати міцне здоров’я
• жінка не повинна мати генетичних захворювань
• всі аналізи на захворювання, що передаються статевим шляхом (ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс, ВПЛ) повинні бути негативними
• не мати залежності від алкоголю чи наркотиків, у тому числі канабісу

Процедура забору (пункції) ооцитів проводиться під загальною анестезією. Відразу після процедури пацієнтка перебуває в клініці “Gyncentrum” в денному стаціонарі протягом приблизно двох годин. Після процедури можливі незначні кров’янисті виділення та болі внизу живота, схожі на менструальні. Перед процедурою не можна їсти, пити та жувати жуйку щонайменше шість годин.

Перш за все, ви повинні відповідати наступним критеріям

• бути не молодше 18 і не старше 35 років
• мати міцне здоров’я
• чоловік не повинен бути уражений генетичними захворюваннями
• всі аналізи на захворювання, що передаються статевим шляхом (ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс, ВПЛ) повинні бути негативними
• відсутність алкогольної або наркотичної залежності, в тому числі від канабісу
• кандидат повинен мати щонайменше середню освіту з атестатом про повну загальну середню освіту.
• Першим кроком для того, щоб стати донором сперми в Банку сперми та яйцеклітин Gyncentrum, є заповнення анкети, доступної на ВЕБ-сайті. Після цього ми надішлемо подальші інструкції та посилання на анкету на вказану Вами електронну адресу, яку Вам необхідно заповнити та повернути нам. Після того, як інформація з анкети буде проаналізована і отримана позитивна оцінка, з вами зв’яжеться координатор програми, щоб домовитися про зустріч.

Інсемінація передбачає безпосереднє введення спеціально підготовленої сперми в порожнину матки. Це робиться за допомогою тонкого катетера, який оминає бар’єр цервікального слизу та антитіл, бактерій і грибків, що містяться в ньому. Процедура покликана збільшити ймовірність зустрічі яйцеклітини зі сперматозоїдом, а отже, підвищити ймовірність зачаття дитини. Інсемінацію можна проводити як під час природного циклу, так і після попередньої стимуляції овуляції. Для інсемінації може використовуватися сперма чоловіка, партнера або донора.

Він розраховується так само, як і для вагітності, зачатої природним шляхом. Її початком вважається перший менструальний день циклу, в якому ембріон був перенесений в матку або в якому була проведена інсемінація. Якщо менструальний цикл змістився в результаті гормональної стимуляції, днем овуляції вважається день пункції яєчника. Потім від цього дня віднімають 14 днів (тому що в середньому овуляція відбувається через стільки днів від початку менструації) і саме ця дата вважається початком вагітності.

Проведення відповідних генетичних аналізів перед екстракорпоральним заплідненням дозволяє краще підготуватися до всієї процедури екстракорпорального запліднення. Це також дозволяє розпочати можливе лікування, що збільшує шанси на успіх ЕКЗ, тобто на зачаття і народження здорової дитини.

Парам, які проходять процедуру ЕКЗ, рекомендується здати аналіз каріотипу, тобто набору всіх хромосом.

Крім того, чоловікові слід здати аналіз на мутацію в гені CFTR, тобто мутацію, відповідальну за розвиток муковісцидозу, яка може призвести до змін у репродуктивній системі, наприклад, до відсутності або непрохідності сім’явивідних шляхів. Третім важливим аналізом для чоловіків є генетичне тестування області AZF на наявність мікроделеції, яка може там виникнути. Це пов’язано з тим, що ця ділянка містить гени, які кодують білки, що беруть участь у процесі утворення сперматозоїдів – сперматогенезі.

Жінкам, з іншого боку, рекомендується пройти генетичне тестування на мутації, відповідальні за вроджену тромбофілію, тобто мутації в гені фактора згортання крові V (фактор V Лейдена) і гені протромбіну. Обидві мутації є основною причиною розвитку тромбоемболії, а також відповідальні за спонтанні аборти та інші акушерські патології.

Передімплантаційне генетичне тестування передбачає оцінку ембріона на наявність генетичних аномалій. Вони проводяться на клітинах, взятих з ембріонів, створених під час процедури ЕКЗ до того, як жінка завагітніє.

Раннє виявлення дефектів і перенесення здорових ембріонів знижує ризик репродуктивної невдачі і народження дитини з генетичним дефектом. Передімплантаційне генетичне тестування дозволяє діагностувати синдром Тернера, синдром Дауна, синдром Едвардса, синдром Патау, синдром Клайнфельтера, гемофілію, туберозний склероз, хворобу Хантінгтона, муковісцидоз, спінальну м’язову атрофію (СМА), м’язову дистрофію Дюшена та м’язову дистрофію Беккера та інші.

Існує кілька видів передімплантаційного генетичного тестування, серед яких PGT-A, PGT-M, PGT-SR та новітній метод генетичної діагностики ембріона – каріокартування.